Літо!.. Літечко... Цього року - сумне для українців... Але ті, кому випадає бути влітку серед живої природи, не перестають милуватися нею і захоплюватись...
* * *
Втішає душу й серце, зір голубить
Квітуча мати-й-мачуха у лузі.
Це різнотрав’я, різнобарв’я любе –
Найпевніші цілителі і друзі.
Таке прослалося! Раї превишні!
Від цього жовтоквіту сизо листю.
Природо, чом’ сюди не кожен пише
Візитний лист із кам’яного міста?
Немає часу чи потреби-тяги?
Зло цивілізаційне затягає.
Попри нашестя кризи тут звитяжно
Ще мезозойська мурава буяє.
Обнявсь кривавник он зі звіробоєм,
І коле серце при рові шипшина.
Які б невдачі не були з тобою –
На себе трави візьмуть неодмінно.
Вони – душі барометри великі:
Любов нерідко передбачать трудну.
Лиш доля – мати-й-мачуха дволика:
То приголубить, то обвіє студнем.
(Любов СЕРДУНИЧ, 2011).
Щиро вдячна Вам, пані Кошкіна! (Даруйте, що на прізвище... Погано, що ми тут завуальовані...). Дякую, що зауважили мої міркування. До філософа мені, звісно, даааалеко, одначе інколи міркується... Дякую за відгук і увагу до моєї творчости!
Вірш дуже глибокий , з певними мовними переосмисленнями слів , з першого разу прочитане ніби незрозуміле , тому хочеться читати і перечитувати щоб краще зрозуміти , мабуть в цьому і сила поезії - це її глибинне переосмилсення в душі , і може й нелегке для того щоб збагнути силу і глибину звучання , мені сподобалося , особливо 2 куплет . Успіху вам !
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")