Квіти осінні - яскраві, барвисті.
Іній на травах і жовтому листі.
В небі глибокому - крик журавлиний.
Пам"ять бентежать осінні картини.
У глибині неспокійного серця
Раптом з"явились маленькі озерця
Туги, тривоги, жалю і печалі.
Знову згадались омріяні далі:
Річка дитинства, рідня біля хати,
Запах в саду матіоли і м"яти,
Трави в росі, кавуни на баштані,
Очі задумливі, ніжні, кохані.
Сонячні, теплі, погожії днини.
Враз по обличчю побігли сльозини.
Час повертає мене в сьогодення.
Спогади давні дарують натхнення.
Тихо туман опускається з неба.
Щезла осіння краса. Що ж не треба
Бідкатись і за минулим тужити,
Що відцвітає, як осінню квіти.
Цікава осінь вже надходить за ними знов... зима ...морози... Сумний настроєвий вірш , хотілось би не бачити дощів , коли вони все більше переливаються у сльози ...
цікаво. музично, тендітно-інтеліґентно, тихо і без домагань.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ZhasminVKanoe:Пане Артуре (Іване), дуже важко ваше простирало читати. Ви хоча б инколи робили абзаци, та й багацько речень ваших — вельми кострубаті. З головним вашим застереженням: &q
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
