Панна осінь на подвір"я насипала листя.
То не хмари в небі ходять - коні норовисті.
Бризнуть дощиком, а потім знов пропустять сонце.
А воно засвітить ясно у моє віконце.
Вітер хмари випасає, мов пастух у полі.
Хмари в небі пропливають повагом, поволі.
А у мене на подвір"ї осінь походжає,
Золотого листя всюди щедро насипає.
Цілий день майстриня-осінь квіти фарбувала,
Походжала по подвір"ю, тихо чаклувала.
А коли заглянув вечір на моє обійстя,
Осінь справи закінчила і заснула в листі.
Панно Осінь, панно Осінь! Попануй у нас ще трохи, не відлітай за небокрай, у позолоті покружляй, бо так не хочеться зими, її снігів і сивини... Чудовий Ваш вірш надихнув на такий експромт.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
