Зірниці осені
У човнику по бурунцях імли,
Під клена жовтолистовим вітрилом,
Оббризканий жаринами золи,
Приплинув Жовтень до садочка схилом.
Скуйовдивши серпанка таїну,
Пристав нізвідки до цвілого тину.
Зіскочив у багнюки труїну́,
Байдак припнув за срібну павутину.
Лишаючи бурштинові сліди
На трав іще зеленій безнадії,
Загаяні щипав із віт плоди,
У лантухи складаючи благії.
Червлене злото яблуневих снів.
Медових груш сочисту плавність ліній.
Рубіни виноградових в’юнів,
Що вже припудрив діамантом іній…
Відчалив у нежданність вечорниць,
Прорвавши міх один з переполоху.
І міріади стиглих зоряниць,
На Шлях Чумацький сипались потроху.
Додав: mikolachat (30.11.2014)
| Автор: © Олег Корнієнко
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1108 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Щиро дякую за коментар
leskiv : Пречудова у вас уява. Сподобався вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА