Броститься берест під вікном,
Береза солодко зітхнула.
Іще зима, а вже тайком,
Весна у двір наш зазирнула.
В п*янкій затятості вітри
Відпрасували кучугури,
Сльозима їхніми в яри
Струмки побігли у зажурі.
Засумували снігурі,
Бо сніг – як кури подзьобали,
Їх запальній, веселій грі
Гілля брунатного замало.
Парують гребені ріллі,
На вербах котики пригрілись,
В хатах за зиму взагалі
Ми також, певно, засиділись?
Тужить навіщо за столом,
Коли побачили й почули-
Броститься берест під вікном,
Береза солодко зітхнула…
|