Зимовий ранок

Задивилось небо у привітні вікна.
Притулилось сонце до косої стріхи.
Ранок запрошує холодом дихати,
Пройтися містом для своєї втіхи.

Солодко-морозно пахне у повітрі.
Притоптався сніг. Оголились віти.
Та бадьорить настрій гострий вітер.
Заграє до мене, бавиться,як діти.

Сліпить очі сонце,не дає зігрітись,
Сковзанка із льоду,щоби оступитись.
Поглинає мозок кисень із повітря,
Нумо всі ходімо із квартир на світло!

Та біжить за обрій не ласкаве сонце,
Загляда за комір нетерплячий вітер.
Не гостинно стало за моїм віконцем.
Холодно надворі. Я тікаю звідти...