СЛОВЕНСьКІ КОЛОДАР
/старообрядна/
і прийдуть Січі,
і сіктимуть снігом,
і прийдуть Люті,
й лютуватимуть морозом,
і прийде Берез,
і наповнить берези життє-трунком,
і прийде Квіт,
і заквітне Земля,
і прийде Трав,
і забуяють трави зелено-оксамитні,
і Червінь ягодами зачервонить,
і Лип липи цвітом облачить,
і запах їх радість нестиме.
жита достигнуть, й Серпарі їх вижнуть,
Верес вереском погляне у синє небо,
і Жовт жовто вкриє Землю,
і спаде листом Листопад,
і грудами замерзне Земля у Грудені,
бо Ярило-Сонце віддалилося.
і зготують Слови Кутю на покуту,
Жертву Віковічну Всесвітові безкінечному-
зерен- жменю, ягід- жменю, горіхів та маку,
і меду солодкого, щоб Колодар задобрити,
прощення дістати, з предками поєднатися,
Варог-Рік новий стрінути,
щоб маку- як зір,
пшениці- як челяді,
горіхів- як добра,
меду- як приязні.
по кухлеві борщу,
червінь-крові,
що Словів єднає,
вітає й прощає.
Пирогів - як місяців у небесах,
близьких та далеких,
бобу- що здоров'я,
грибів- що снаги-сили,
і світла- від свіч, що людських віч,
спомину про Вирій,
народу у мирі,
просьба до нас завітати,
нас усіх з біди забрати.
Іван Петришин, ААП, АА
|
у Вас 
