Жовтень
Змах пензля – і усі ліси
Враз стали золотастими…
Ах, жовтень, чарівник краси,
Художник настрою!
Заграв відтінками заграв
У барв різноголосності,
Там елегійності додав,
А там самотності.
Тремтливе листячко осик
Умить зробив піастрами…
Ах, жовтень, чарівник краси,
Художник настрою!
Приглушений ультрамарин
Додав у ранки росяні,
Червоні вкраплення шипшин
В туманність осені…
На бал осінній запросив
У світ, розшитий айстрами.
Ах, жовтень, чарівник краси,
Художник настрою!
А завтра знову вернісаж,
Знов кольорів симфонія.
Мелодія одна і та ж, –
Нова гармонія.
І що не день, – то відкриття
Чогось іще незнаного,
І філософію буття
Сприймаєш заново.
Додав: suziria (03.10.2015)
| Автор: © suziria
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА