Неуважні пастушки
Кульбабок шовковисто-білі вівці,
Пасуться межи клумби у садочку.
За ними наглядають в холодочку,
Вівчариками славні чорнобривці.
Ґирлиґами звиваються повійки,
Довкола ніжок крайньої ягниці.
Їх квіточки так схожі на спідниці,
Лілейної циганочки-крадійки.
Орланом розпинає листя крила,
Будяк з-за тину вгледівши наїдок.
Та абрикос, наруги тої свідок,
По шапці креше ласого бурмила…
Маленькі пастушата чорноброві,
Загралися до череди байдужі.
Не бачили, як лапи вітру дужі.
Кульбаб руно сховали у діброві.
Додав: mikolachat (05.11.2015)
| Автор: © Олег Корнієнко
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1193 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА