Нажахані коні кар'єром несуться за ліс,
Лишаючи в озері бульб швидкоплинний відбиток.
Моквою скалічивши майже дозрілий покіс,
Що млосно дрімає в сапфірі волошкових свиток.
Високі тополі шапкують їм чуйно у слід.
Жбурляють духмяні плоди полохкі абрикоси.
Хурделить прокльони, набігом розсерджений глід,
В калюжах лишаючи цвіту лілейні доноси.
Щезає за обрієм млою буремний табун,
Звільняючи неба глибінь несказанно бузкову.
І губить з прожогу над річкою чалий скакун,
На щастя погоже, веселки барвисту підкову.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
у Вас 
0
