Грудня нехитрий убір…
Дощик сльозить полотном акварельним.
Осені банить колаж.
Маже квачем серпанково-пастельним
Юного грудня пейзаж.
Поле руниться на нім оксамитами,
В зелені перших ростків.
Крапель орда плюскотиться копитами
Тілом закляклих містків.
Тонуть між хмар ледь народжені сходи,
Сонця хистких міражів.
Зорі лишають блискучі наброди,
Глянцем нічних вітражів.
Ніби крильми, тілесами щоглистими,
Змахує вітряний бір…
Пишуть дощі кольорами землистими
Грудня нехитрий убір.
Додав: mikolachat (17.11.2015)
| Автор: © Олег Корнієнко
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1122 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА