"Передзимове"
Не вір очам: пітьма в них стигне,
Байдужа постать, тінь горба
Не вір і вухам: вітер скиглить
Скрегоче згорблена верба
Проміж осик – хрестові списи
Тремтять обвуглені тільця
Стікають в прірву світлі риси
А з прірви – обриси мерця
І струпи наростів на тілі
Чи то смола, чи накип сліз?
Гуляли тут лелеки білі
А зараз луг п’янкий обліз
Не вір сухому шепотінню –
Ніч сипле зорі в очерет
Там забуття, там край терпінню
Там смерті висохлий хребет
Повір чуттю де звір таїться
Зима в обійми прийме всіх
Загине кожний хто боїться
І не спокутає свій гріх
Сніжком притрусить світ закутий
Прикриє зморщені тільця
І тільки місяць розіпнутий
Як німб загублений творця. 151215
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1334 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
