"Не зимове"
Загрузли квіти в бруд, живі
Вирує полем мутне і холодне
Немов метелики сліпі
Летить листя на сповідь до безодні
І утопає в сірій млі
Та вітер інше вириває з лісу
Стовпи розгойдують дроти
А ліс розхристаний – дощів завісу
Мов жили тягнуться з пісень
То з жалібних, болючих, то понурих
Стікає ртуть із чорних жмень
В багнища дум пригнічених і хмурих
В судомах корчиться зима
Але нема ні снігу, ні морозу
Згниває осінь "золота"
День стрімголов біжить із верболозу
І виїдає очі сіль
Примарне сонце наче тьмяна пляма
І фосфорна жевріє цвіль
І всмоктує життя вселенська яма
Оцей блідий, простиглий дощ
В якому приживається амеба
Та із землі кістками хвощ
А навкруги – в багнюці рештки неба
Замкнулось коло небуття
Дивись та вий в запліснявіле небо
А по весні цвіли так почуття!
Дарма. Зима.
А іншої не треба...? 191215
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання