Плеяд недогаптоване склепіння
Рушник небесний майстерниця ніч,
Гаптує зорянистим візерунком.
Коса туманить до ріки з-за пліч.
Вкриває воду шовковистим трунком.
Сріблить у пальцях голка - молодик,
Запалюючи золоті сузір’я,
Що сіють погляд світових владик
З байдужого, простиглого безмір’я.
Задерши морду жеребець курган,
Підморгує волошкооко диву.
Його пастух, бешкетний вітрюган,
Повівом ніжить ковиласту гриву…
Шукає перепілка межи трав
Першопромінне росяне каміння.
Марніє в світлі вранішніх заграв,
Плеяд недогаптоване склепіння.
Додав: mikolachat (09.01.2016)
| Автор: © Олег Корнієнко
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1402 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя