Плеяд недогаптоване склепіння
Рушник небесний майстерниця ніч,
Гаптує зорянистим візерунком.
Коса туманить до ріки з-за пліч.
Вкриває воду шовковистим трунком.
Сріблить у пальцях голка - молодик,
Запалюючи золоті сузір’я,
Що сіють погляд світових владик
З байдужого, простиглого безмір’я.
Задерши морду жеребець курган,
Підморгує волошкооко диву.
Його пастух, бешкетний вітрюган,
Повівом ніжить ковиласту гриву…
Шукає перепілка межи трав
Першопромінне росяне каміння.
Марніє в світлі вранішніх заграв,
Плеяд недогаптоване склепіння.
Додав: mikolachat (09.01.2016)
| Автор: © Олег Корнієнко
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1349 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.