зелений ліс,маленьке озерце'
***
Зелений ліс,маленьке озерце',
Кує зозуля на вершині віття.
Старезний дуб побачив вже століття.
А біля дуба дитина-деревце.
Вода в озе'рця чиста,мов кришталь,
Блимає на ліс глибинними очима.
Така вода свята та незглибима,
Чарівна й ніжна,як морський кораль.
А ліс схиляється та й дивиться у воду.
І бачить блакить неба у воді
Й дерева котрі юні й молоді,
Милуються в озерці' на вроду.
Ліс пахне листям,чудом і озе'рцем.
Розносить пахощі життя повсюди.
Ліс дихає,живе на повні груди.
Життя буяє кришталевим серцем.
Сюди прийду я,сяду та спочину.
Вдихну цю святість,синь цю озерця'.
Відчую подих молодого вітерця.
Всміхнусь до лісу та й зроню сльозину.
Побуду день разом з душею лісу.
Погомоню з ним дружньо,як з живим.
Попещу та пограюсь,як з малим.
Тоді відкрию й для людей завісу.
Додав: ballerina (01.02.2016)
| Автор: © Артишук Марія
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя