Нд, 06.07.2025, 01:58
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1010]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [116]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3434]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4532]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 787

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про природу
 

зелений ліс,маленьке озерце'

***
Зелений ліс,маленьке озерце',
Кує зозуля на вершині віття.
Старезний дуб побачив вже століття.
А біля дуба дитина-деревце.

Вода в озе'рця чиста,мов кришталь,
Блимає на ліс глибинними очима.
Така вода свята та незглибима,
Чарівна й ніжна,як морський кораль.

А ліс схиляється та й дивиться у воду.
І бачить блакить неба у воді
Й дерева котрі юні й молоді,
Милуються в озерці' на вроду.

Ліс пахне листям,чудом і озе'рцем.
Розносить пахощі життя повсюди.
Ліс дихає,живе на повні груди.
Життя буяє кришталевим серцем.

Сюди прийду я,сяду та спочину.
Вдихну цю святість,синь цю озерця'.
Відчую подих молодого вітерця.
Всміхнусь до лісу та й зроню сльозину.

Побуду день разом з душею лісу.
Погомоню з ним дружньо,як з живим.
Попещу та пограюсь,як з малим.
Тоді відкрию й для людей завісу.

Додав: ballerina (01.02.2016) | Автор: © Артишук Марія
 
Розміщено на сторінці: Вірші про природу, Артишук Марія

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1788 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
kraynyuk46: Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу  долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!

kraynyuk46: Дякую Вам за такі глибокі роздуми. Бажаю подальших успіхів у творчості. 

kraynyuk46: Чудовий вірш про чисті, щирі почуття до коханої. plus_1_ 


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz