Куняє ліс, захований в сутінку,
Так тихо скрізь, в кущах он вітер спить ,
Маленький рух... струсив горобчик гілку,
Злетів, присів, про весни мріє, снить.
Здалека сонце глянуло промінням ,
І сіло на струмочок відпочить,
Ковзнулося по льоді потеплінням,
Сюди -туди, й дивись... вода дзюрчить.
Найбільше диво ,сніг заворушився,
На ранок щось замаяло в ліску,
Це пролісок голівкою пробився,
Сміявся сонцю ,перший, на горбку.
| 
у Вас 
0
