На хвилях ночі
Ступає ніч по клавішах прибою,
Виплескуючи ноти на пісок.
Сріблиться місяченька колосок,
У морі заколиханий габою.
Флейтує свіжість млою із лагун
Від подиху незримого вітрила.
Шепоче в вись мелодія безкрила
Розбурканих очеретяних струн.
Крадеться довгополою косою
Срібноголосе соло цвіркуна.
Підспівує кулик із валуна,
Покритого смолистою ворсою.
З пюпітру діамантових плеяд
Стікають зорі в різнотрав’я снами,
Щоб вранці забуяти полинами,
Між посмішок ромашкових наяд.
Додав: mikolachat (13.02.2016)
| Автор: © Олег Корнієнко
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1339 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА