**
"Лютень 2016"
Яка зима, які там втіхи?
Багнюки вкрай і дощ сліпий
Скрізь почорніли стебла-віхи
Землі парує дух густий
І небо хмарами сповите
Висить застигле і вогке
Нема куди очей подіти
Зими міраж й весна не йде
Розлито фарби чорно-білі
Серед загублених надій
Спустошені, розбиті милі
Вітчизни подих – дим гіркий. 250216
Невтішна природна лірика, та що маємо - те маємо. Гарно!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")