День угасає, мовби свічка, цвіркун співає в долині.
Жару вдихає чорна річка
щоденні спалахи брудні.
Немов стара лісна-повія,
хвостом виляє на траві.
Зірки збирає Водолія,
на сподівання Вікові.
Пурнає Місяцю глибОко,
немов гасає на мітлі.
Лякає ніч химерне око,
вода скипає у котлі.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1353 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
