Заблищало, загуло, вітром налякало,
Що скажіть ото було, і що після стало?
То дощі до літа йшли, землю напувати,
Щоб розквітла, розцвіла, наша земля мати.
Дощ рясненько полива всі наші посіви,
Поле, луг, сади, ліси, та широкі ниви.
Полоскав надхненно дощ зелені дубрави,
Лісові і запашні шовковисті трави.
І гриміло, і гуло, і летіли стріли,
З неба, як з відра лило, води не жаліло.
А коли стомився дощ, зразу посвітліло,
І затихло все кругом, сонце світ відкрило.
І на небі став місток, наче коромисло,
То веселка розцвіла, в небі стало чисто.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Дякую Вам щиросердечно за оцінку і відвертість у коментарях! Вкотре пересвідчуюсь, що пишу те і так, що воно торкається струн людських душ і сердець. Хоч багатьом так, наче кіл в оці, що всі мо
klavysjka: Я безмежно Вам дякую за такі глибокі правдиві коментарі! Ви насправді побачили і відчули до глибини душі те, що я описала, що я хотіла сказати своїм словом.
klavysjka: Щиро дякую! Це автобіографічний твір. Все дуже прсто. Я слова свого чоловіка переклала на аркуш паперу поетичним словом.Кохайте і будьте коханими!
у Вас 
0
