Заблищало, загуло, вітром налякало,
Що скажіть ото було, і що після стало?
То дощі до літа йшли, землю напувати,
Щоб розквітла, розцвіла, наша земля мати.
Дощ рясненько полива всі наші посіви,
Поле, луг, сади, ліси, та широкі ниви.
Полоскав надхненно дощ зелені дубрави,
Лісові і запашні шовковисті трави.
І гриміло, і гуло, і летіли стріли,
З неба, як з відра лило, води не жаліло.
А коли стомився дощ, зразу посвітліло,
І затихло все кругом, сонце світ відкрило.
І на небі став місток, наче коромисло,
То веселка розцвіла, в небі стало чисто.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.