Яскриться промінь поміж листям ,
Лоскоче гілочки дерев,
Приніс тепло, погрався віттям ,
Всміхнувсь, крутнувсь та й зник знічев.
Сполохав пташку з-під ялинки,
Шугнуло сяйво в густий ліс,
Стривожились роси краплинки,
Схопив в обійми в небо зніс.
А вже коли усі краплинки,
Які ховались під кущем,
Збере веселкою в хмаринки,
Впаде на землю знов дощем.
Позеленіє все довкола,
Нап`ється ліс, в плодах сади,
Проснеться люд і Бог з престола,
Спрямує нас в свої сліди!
|