Степ.
Широкий степ часом згадаю,
Де вітер теплий мандрував.
Для мене те здавалось раєм -
Про все на світі забував.
Стрибог теплом там обвіває,
Чумацький шлях мені світив.
Краса небесна - місяць сяє,
І зорі всі я полічив.
А вранці жайвір заспіває
І зблисне в небі враз зоря,
Та й сонечко поволі сяє,
Заграють трав твоїх моря.
Удень на небі сокіл парить,
Баштан Ярило зігріва,
То запах трав твоїх дурманить,
То промінь зайчиками гра.
Іще я досі пам'ятаю -
Багряний захід має степ.
В музеї пам'яті тримаю
Червоних відблисків вертеп.
Ти бачив, степ, татар навалу,
Козацькі знаєш хоругви,
Щоб осягнуть тебе, замало
На лінії життя води.
21:04 27,04,2016 Вінниця
Додав: Kazim4uk (13.06.2016)
| Автор: © Казимир Хрусталь
Ключові (? ): пейзаж , степ , лірика , Подорож , пейзажна лірика
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : ШІ зробив наступну світлину. Цікаво... virchi : Вірш - наче ляпас ілюзіям + про те, що не можна більше ховати голову в пісок, сподіваючись, що буря пройде повз. Час прокидатися означає брати відпов
virchi : Хвеся вийшла чарівною! Найбільше сподобалося, що вона "дуже язиката" і "цілий день дає поради". Це так упізнавано для кішок, які
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА