Коли здригається земля і рушить всі надіі,
Я відчуваю це здаля той землетрус ще діє.
Не захиститися ніяк, чекати і молитись,
Людину обіймае страх, бо нікуди їй дітись.
Стихія, то як Божий знак, про щось попереджає,
Чим нагрішили? Що не так?! За що таке буває?!
Нещастя тим, хто пережив, хто втратив дім і рідних,
В завалах тих похоронив років богатих, плідних.
А землетрус все нестиха, він дише вічним горем,
І звістка є така лиха, молитва лишь поборе.