Знову осінь ( от навіяло!)
Знову осінь, знову осінь,
Дні сіріють ,вітер дме,
Де-не-де видніє просінь,
Сумно скрізь-зима іде!
Зажурилась, жовтокоса,
Он, над річкою верба,
І притихла стоголоса,
Пташок пісня хорова.
Хмари плавають по небі,
Зачепилася одна,
Ой, стомилася, далебі,
Пригодилася верба!
Не сумуй ,вербичко люба,
Хмарка лиш на хвильку тут,
Поцілує, приголубе,
Полетить у дальшу путь.
Згодом дощиком прол'єтся,
Перетвориться у лід,
А весною озоветься,
Знову хмаркою в обліт!
Знову осінь, знову осінь,
Урочиста ця пора,
З поля, он , врожаї носять,
То ж нехай іде зима!
Додав: Таля (30.08.2018)
| Автор: © Наталія Буняк
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1660 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя