Зима з Весною зустрічались,
Хоча й прощання не було...
Де Осінь з Літом загуляли,
Й Зима там з ними за одно...
В житті усе перемішалось,
Та вичурно заміксувалось…
Вже Зиму проводжась пора
Та світом блудить ще вона...
Десь розгубила сніжні шати,
Та нічим землю присиплять…
Не виспаний проснувсь Бабак
То ж й пророкує аби як...
Підсніжники відквітли в січні,
Й гриби з’являлися в лісах
Гуляють діти не привітні,
Не накатавшись на санках...
Ведмеді не сопуть в берлогах
Безсоння ж цьогоріч у них…
Та й трави ще не відпочили,
А вже пора скосити їх ...
Птахи зібрались повертати…
За чим літали не поймуть,
Якщо Зими і тут не було,
На що був їх безглуздий путь…
Весна хоча б прибула вчасно,
Своїх не дала прав Зимі…
Бо хочеться тепла і сонця,
Щоб знов розквітнути землі…
Зима, хоча й без снігопадів
Уже втрачає всі права,
Проґавивши свій час насправді,
Хай йде безмовно в небуття…
Хоча лінуючись проспала
Три місяці календаря,
Весні пора дорогу дати,
Щоб не вчудила і вона…
Всі місяці нехай зберуться
Та вишикуються хоч тепер –
Води джерельної нап’ються
Щоб Березень бува не вмер…
Щоб Квітень впору заквітчався,
Та Травень вчасно забуяв,
А то, мабуть, мінялись з Січнем
Допоки той з похмілля спав…
Пора навести лад й в природі,
В думках і в помислах людей,
А то квітневі снігопади,
Великодня зіпсують день…
Давайте ж разом віршувати,
Розквітнув щоб й весняний пень…
Й фантазій творчих не забракло,
Для створення нових пісень!
#поезія_Іванна_Осос
17.02.2020
| 
у Вас