жовтень жовто і багряно
вийшов на килим осінній,
небо, світле і привітне,
стало сизокрило-синім.
якось сльози загубились
у червоних ягідках,
наче лет днів зупинили
в журавлів сумних ключах.
тихо, в шумі сіро-синім
щось досказують дощі,
між нудьги змерзлої днини
зажурилися кущі.
квіти ніжні разом впали
до ніг осені в імлі,
і стомилися цимбали
ранків свіжих у ріллі.
якось тихо все застигло:
спека, пахощі і шум,
зажурився дрібний вереск,
загубившись поміж дум.
і Перун громи покинув-
надто натрудивсь улітку,
кличе тужно і тривожно
лебідь у політ лебідку.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 2503 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
