червоні бусинки,
пацьорки,
на вітах стомлених калин,
а, десь, при коренях- полин,
та гірко-терпкість ягодо`ва,
яку шанує чисто-мова,
та ж подивіться-
восени- ясні коралі!-
чи ж вони нам лічать
дні, а чи літа?
і запах рідний доліта,
коралів червінь блище в вітах,
ті пацьорки`- неначе діти,
що веселять серця і мрії,
стоять кали`ни у замрії,
і ждуть романтики сердець,
хита голівкою чебрець-
візьми кетягу в чисті руки,
зроби вино проти простріту,
коралі- це життя, це- віта,
дари настояні від лі`та.
Іван Петришин
Дуже гарно, Пане Іване. Ви осіню заговорили, яка прилетіла на крилах з рідного Улюча над Сяном. Тут в чужині моя калина така як там в рідній країні. Вона, як внучечка Калина пригадує мої коріння. Певно і Ви, Пане Іване думками в рідній Україні, яка і сниться Вам ночами, можливо, що під небом синім. Бачите успіхи дитинні але й породжену там драму... З повагою Василь Шляхтич з Польщі
Дякую, однак я й не знав, що Улюч - мій рідний край. Над Сяном, до "Вісли", проживали мої дідусь, бабуся, їхні діти... Жаль, що Ви- на чужині, як і я. Україна для мене- то болюче питання. Вона мені не сниться, але я про неї думаю, згадую наче картини з прожитого там: людей, почуття, певні ситуації...Життя - це й успіхи й падіння, театр і комедія, трагедія і бурлеск, невторопне і зрозуміле, надійливе і розчаровуюче... Дякую за пошану, Пане Василю! Лемківщині- вітання. Будь ласка, підіть до Вісли, помоліться та киньте у неї дубового вінка- на спогад про вигнаних з їхніх земель Лемків і Українців. Низький уклін.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
