Густий туман вкриває рідне місто.
Крізь білу млу ледь блимають вогні.
Засипані пожухлим, бляклим листом,
Сплять вулиці. Надворі пізня ніч.
Туман розп"яв свої вологі лапи.
Холодна мжичка сіється з небес.
Стоять дерева - темні, мокрі шкапи.
Багно летить постійно з-під колес
Автівок, що зринають, мов примари,
В густій осінній темряві нічній.
Затягне їх безслідно незабаром
Туман-павук - зухвалий, підлий, злий.
Агонія автівок. За хвилину
Залишиться лиш вихлопів дурман.
Все місто загортає в павутину
Густий, липкий, неначе крем, туман.
28.11.2021
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
