вереснево, вереснево,
вереском покрите небо,
ромашково, ромашково,
хмари пропливають знову,
злотобарвно, злотобарвно,
сонце світить ніжно й гарно,
і рожево, і рожево,
заливається заграва
насвітанку
у рум'янку,
і на заході
жевріє
золоте проміння сонця,
сонцеплином, сонцевієм.
мовчки й тихо день здіймає
свої сили енергійні
і до дій усіх скликає,
полуденністю замріяний.
розгортає крила вітер,
тихо чеше віти й квіти,
сік ще втримує зелений
у траві і у деревах,
доки будете зелені
й оксамитові всі ще ви?
та торкається нечутно
верхівок дерев всіх жовтень,
їх фарбує коси в жовте,
в помаранчеве й червоне,
і у сонному тумані,
в прядиві імли все тоне.
осінь вереск назбирала,
тихо у пучки зв'язала,
і вже жовтнем зажовтіла,
малярка триптихів вміла.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1458 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас