світлопровіддя світлосили
від нам незнаних ще джерел
надскупчення надміці всіх світів-
хто розгадать таке зумів
і певен був, що воно так,
так, саме так, а не інакше?
що це- не помилка й не марево незнань,
що не ілюзія це всіх бажань
пізнати те, що перевірити не можна...
сиділа десь собі якась ворожка
й рекла якісь незнані правди,
не знаючи, чому і звідкіля,
бо так реклось,
бо так стікалась
невидима надсила імовір'я,
небачена можливість жорноіскр
світів надвимірних і надважких сузір'їв,
що їхня міць спліталася у вірі,
хоч неясній, та, всеж ймовірній:
та необхідність поклоніння джерелу,
з якого ми черпаємо міць надмалу
для нашого буття й тривання днів,
які все тануть поміж снів,
і ніжних, і м'яких, й солодких,
у тихосвітлі, у тремтячих нотках
дрижання дійсності миттєве,
із зореміццю зоре-лева.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1481 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
