Нд, 15.06.2025, 18:13
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [664]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3431]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1314]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 216

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про природу
 

Як тихо печаль поселяється в серці...


Як тихо печаль поселяється в серці...
Вітри колошматять
ромашки надій,
Акорд наполоханим
джмеликом б"ється
Об скельця непроханих
холодів.

Несеться табун
жовтим визрілим полем,
і молиться спрагла любові
земля.
Скорботно і моторошно
тополям.
Їм срібло од місяця
скроні встеля.


Додав: TamaraHanenko (29.08.2009) | Автор: © Тамара Ганенко
 
Розміщено на сторінці: Вірш-казка, Філософам, Вірші про природу, Вірші про eмiгрантів, Вірші про осінь, Вірші про літо

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 3852 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 13
avatar
1 shetamara • 11:25, 29.08.2009 [Лінк на твір]
up
avatar
Дякую, Тамаронько!
avatar
2 Did • 18:47, 29.08.2009 [Лінк на твір]
Такі знайомі і близькі серцю печальні мотиви...
Чомусь здається, що "скорботно і моторошно" не тільки тополям, а й автору. Проте, можливо, то лише так здається мені.
avatar
Ну, аякже ж!Хіба ж можна щось передати достовірно, того не вічуваючи. Автору точно мусило бути моторошно (але вже не пам"ятаю чому, вірш написаний раніше...:)Спасибі щире за коментар і дорогу Вашу увагу!
avatar
3 Nemo • 01:27, 30.08.2009 [Лінк на твір]
Тополям скорботно зовсІм не від віку,
Мої однодумці збрехать не дадуть, -
Їх срібло на скронях - це досвід, без ліку,
То ж їхнє багатство вітри обкрадуть...
5.0. respect
avatar
То правда, вік тут ролі не грає. "Есть в возрасте любом хорошее". З віком - чуття і почуття - ще сильніші і повніші. Дякую!
avatar
7 octava • 11:44, 30.08.2009 [Лінк на твір]
Вітання тополям! З повагою - верба. up
avatar
Ой вербиченько, тай біле личенько.... Обійми гілками.
avatar
9 Sofi • 08:44, 31.08.2009 [Лінк на твір]
Осінь... Така гарна осінь... і така сумна...
avatar
А вона, осінь, завжди така: вражаюча красуня із сумною поволокою під віями...
avatar
відчуваю що дуже сильні, НАРОДЖЕНІ рядки. а повністю доторкнутися до них неможу. незнаю чому...
avatar
А він, цей вірш, можливо - нейтральний, спокійний, «бити» - не хоче... :)
avatar
0
13 spydut • 08:45, 03.09.2021 [Лінк на твір]
А я ще не прочитавши цей вірш про любов , вже про щось здогадався . Можливо автор скаже що я не правий . А може ...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz