Зелений, зірваний листок,
На сірій і холодній стежці.
Серед осінніх, жовто-барв,
Лежить і, наче, щось говорить.
Ніхто його не підіймає,
Ніхто уваги не звертає-
Зірваний вітром,
Силою повітря.
Лежить, й, наче, чогось чекає.
Проходять люди круговертю,
А він лежить собі уперто.
Чекає вітру, щоб підняв,
Щоб закрутив в танку бездумнім,
Листок зелений. Осінь - су`мна.
Що буде завтра з тим листком?
Куди із вітром полетить?
Постійна осінь. Літa- мить.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 262 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
