Безбарвна ніч : лиш чорне й біле. Печальна темрява і тихо пада сніг Із неба місяць усе світло збайдужіле Зі спокоєм жбурля мені до ніг. Немає барв і кольорових квітів, Ясного світла, райдужних надій. Лиш місяць і сузір’я самоцвітів Кидають легкий поблиск свій. І чорний колір загадковий, Лякає містикою ночі. Від нього ліс, мов мармуровий, Хова у хащі свої сизі очі. Усе потрапило в полон, Здається, ніч прийшла навіки. Та ранок прийде, зникне сон, Промінчик впаде на повіки....
|