Люблю я грози...в них є пісня,
на свій мотив,для мого лона,
блакитним запахом опісля,
повітря гасить шар озону. Вдихаєш свіжості у груди,
і звуки чвакання взуття,
це-мов душі святі хоругви,
щоправда лиш мого життя. Люблю я стукіт по відливах,
небеснй грім і блискавицю,
і засинати в шумі зливи,
бо надто солодко вже спиться. Люблю я грози...в них є пісня,
а по легенді днів колишніх,
це нам усім приносить вісті,
наш Бог,наш Цар,Творець,Всевишній.
| 
та
у Вас 
0
, а шум дощу 
