Люблю я грози...в них є пісня, на свій мотив,для мого лона, блакитним запахом опісля, повітря гасить шар озону. Вдихаєш свіжості у груди, і звуки чвакання взуття, це-мов душі святі хоругви, щоправда лиш мого життя. Люблю я стукіт по відливах, небеснй грім і блискавицю, і засинати в шумі зливи, бо надто солодко вже спиться. Люблю я грози...в них є пісня, а по легенді днів колишніх, це нам усім приносить вісті, наш Бог,наш Цар,Творець,Всевишній.
|