Стелиться дорога,пахне споришами, Полетіли в небо мамині орли. Зацвіла калина білими світами, Понесла кохання дужими крильми. Сколихнула темінь,обросила зорі І зробила ширшим виднокіл життя... По степах широких,по бурхливім морі Лине спів,а пісня--наче з майбуття. І мотив знайомий,і слова від серця, Щирого натхнення гамма почуттів... Все це є насправді,все це не здається, Он як любо ,гляньте,новий день зацвів! Усміхнулись далі,вишиті врочисто, Гомін вітру чути з вічної доби... Як прекрасно жити тут,де родить жито Й небо підпирають велети- дуби!
Та тут не лише природа, а й неприхована любов до рідного краю. Може слід змінити, або ще краще - віднести вірша ще до одної категорії?
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0