Цікаво мені, а як прокоментує ці рядки Медбрат?.. Я чудово розумію про що мова, і тому раджу знаходити позитив у будь - якій порі року, в будь який період життя. Хоч рідко, але так нам вдається зробити, чи не так, Людмило?..
Відповідаю Віктору конкретно і коментую коментар на коментар Віктора: яблука ще падають? Падають! Золотіє листя на тополі? Золотіє! Йо-йой, Вікторе, - КРАСА!
В багаттях літо догорить багряним цвітом, у небо димом полетить, у сиву даль. Сезон відкритий для прощання з теплим літом, хоча мені його тепла, чомусь, не жаль….
Клубами дим нехай вітри несуть по світу, суха трава весь час потріскує й горить. А жар багаття, ніби реквієм по літу, що нас покинуло так швидко, в одну мить.
Я теж, дуже люблю осінь, а Ваш вірш вже нагадав нам про неї. А ще, отримала велике задоволення читаючи коментарі. 4 рядочки, а від кожної букви їде такий заряд позитиву!!! Браво, Людочко!!!
ЯК ЦЕ Я ПРОПУСТИЛА ЦЕЙ ВІРШ??? Обурена собою до неможливості!!! Дуже-дуже гарно, справді кожна буква дихає емоціями. Звичайно, зупинити не вдасться, але можна сфотографувати! Вже осінь закінчується скоро... Теж шкода. Погода гарна... Може, в ліс підемо, Людмилочка моя хороша? По гриби? Удвох? Чи ні-візьмемо Анумо!!! Як Вам ідея?
Так, осінь закінчується... Жалкую, бо це моя пора... А по гриби з Анумо, схоже, підемо в січні?
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
:hands: 
