Синій вечір кличе за поріг...
_______________________________ Синій вечір кличе за поріг.
Серцю спокій знов дарує тиша,
розчинившись в безлічі доріг...
Перші зорі річка знов колише.
Загадково пригальмує час.
Ніч імлою наповзе зі сходу,
нагадавши людям повсякчас
про стійку Гармонію Природи...
Десь зникають денні кольори,
біло-сірим сховані серпанком.
І казкам Вечірньої Пори
віритимуть люди аж до ранку...
Хтось захоче вірити. Хтось – ні.
Хтось сміятись буде... Чи – заплаче,
як прийде з чужої сторони,
а кохані очі все пробачать...
І до мене спогади прийдуть,
народившись з першою зорею,
про яку домовились ми тут -
поглядом єднатись через неї...
Додав: arvidas (24.09.2010)
| Автор: © Михайло Ісаєвич
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.