Там за левадами
Там за левадами,ген,аж під вербами,
Де тихо
шепчуться сни,
Сіялось щастя
зорями-зернами
У молодої весни.
Сонечко ніжилось
в лузі барвистому,
Вітер на вітах
дрімав.
Біля джерельця
глибокого ,чистого
Голуб голубку
чекав.
Дорога тікала
колесом мічена,
Аж за край неба,
у синь.
Доля ішла
ромашками вквітчана…
До мого серця
прилинь.
Я тебе
ждатиму,ще й виглядатиму,
Душу відкрию
навстіж.
*Ой
ти,коханая,*--щиро співатиму,
Йди по росі
босоніж.
|