Вона тужливими піснями Душі спокою не дає, Мене штовхає до безтями, В безсоння ломиться моє. Гуде за вікнами і виє, Мов зголоднілий хижий звір. У цих холодних сніговіях Зродилось тисячі зневір... Кружляє круками над нами Ця знавісніла заметіль, А ми гортаєм дні за днями,
Читаючи ваш вірш,пане Вікторе,згадав дитинство.За вікном зима, хурделить,аж завиває,а я ,малий,дрімаю під ковдрою і так мені на душі солодко від хатнього тепла в батьківській хаті...
Мабуть, народ, дочекавшись весни, уже почав сумувати за хуртовинами.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")