Починаю свій день не з порожнього
Споглядання в саду різних див.
Я підхожу до дерева кожного,
Хоч його, може, інший садив.
Поміж них не стою, як укопаний,
Коли яблуні й груші сумні.
Поливаю улітку й обкопую,
Підрізаю гілки навесні.
І немає межі моїй щирості,
Як і щедрості їхній ціни.
Не прошу при дорозі я милості,
А своє віддаю восени.
20.04.11.
| 
та
у Вас 
1
Та і добре не знаюся в тій справі... 
