Шелестіло листям літо , З теплим вітром забавлялось. Потім в сонячнім промінні Досхочу воно купалось. Перебігло в хлібне поле, Горобців сірих лякати. З поля кинулось на грядки Городину цілувати . Надвечірок в ліс гайнуло, Потрусило шишки з сосен Та й заснуло десь під дубом , Снилась йому МАТИ-ОСІНЬ.
Дякую вам,Ярославе,ДОБРЕ СЛОВО завжди приємне,а зранку особливо,щиро дякую.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
-мені.