Стоїш ти одинока серед лісу, На стовбурі відзнаки давніх літ Лиш вітер голі віти ще колише, Стомлено птах спочити прилетить. Немов вдова,що вже давно без пари Схилила руки- гілля у журі Пливуть по небу темні й світлі хмари Пригадуючи дні твої в красі. Колись давно буяла,зеленіла Черпаючи всі соки з надр землі Та гірка доля і тебе зустріла У блискавиці,що прийшла в дощі. І спалахнула ,мов в Різдв*яне свято У мерехтінні язиків вогню Лиш дощ на землю слав родючі краплі, Згасивши догораючу сосну. Прикладу руку до старої рани Ще під корою чую пульс биття, Ось крізь золу вже пробивається сміливо Пагін новий ,в надії на життя...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 