ВЖЕ ВІДГУЛИ СЕРПНЕВІ ГРОМОВИЦІ
Вже відгули серпневі громовиці. Бринить осінній тихий менует. Розчісує верба свої косиці, І листя жовте ронить в очерет. В селі обжинки. Піснею воскреслий Цей давній звичай з мороку століть. Розхриставши духм’яні перевесла, Вусатий сніп на покуті стоїть. Осінній день — мов приворотне зілля: Вже молодята згукують свій рід. Чарки готує радісне весілля, А батько й мати ждуть біля воріт. В дідівський край осіннім днем прилину, Погляну на довершену красу, І обважнілі кетяги калини На добру згадку в місто повезу.
Додав: werty (04.10.2011)
| Автор: © Валерій Голуб
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 16
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя