Брудними Зависли, Сирими Накисли- Хмаринки. Зимою Снігами, Весною Струмками- Стежинки. Та раптом У танці Повільнім Сніжинки У глянці Чарівнім, Тихенько Лягали Під ноги Біленько Вкривали Дороги, Сріблясту Тканину Встелили Смугасту Долину Накрили. І сріблом Зимовим, Ще й світлом Чудовим- Прогріті, Заграло Миліше, Аж стало Тепліше- На світі.
Незвичайно, симпатично, виразно написано. Але є у цьому вірші місця, де збивається віршовий розмір. Я Вам раджу трохи підправити: у "віЯли", "мріЯли" вкажіть авторський наголос (інакше якось "вискакують" ці слова з загальної ритміки), перед "раптом" і "сріблом" можна вставити "та", перед "світлом" - "і" (з тієї ж причини). У цілому ж, поезія дуже цікава й вартісна. Вітаю Вас із гарним творчим здобутком! Бажаю натхнення й успіху!
А може - "зимою снігами, весною струмками стежинки". Так простіше і зрозуміліше, не обов'язково, аби у вірші було багато дуже мудрих слів. А віршик хороший і цікаво викладений, молодець!
Трошки підправив Дякую Наталці за пораду, а Миколці за приємний відгук
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
