Дякую тобі, Ігоре. Зараз переді мною лежать іще недописані рядки: Сльотливо, порожньо та сіро, На жаль, сьогодні за вікном... А як там буде надалі, сподіваюся, ти скоро дізнаєшся.
Крихта світла в кінці тунелю, Сіра осінь судомить душу, Ця самотність моя - мов нелюб, Добре знаю - вона минуща. Виповзає вужем зі скроні Відболілий віршами відчай, Манівцями блукаю сонна У надії, що ти покличеш. Почорніле з морозу листя Вже на ранок мій слід забуде. Я - вовчиця з чужого лісу, Хочеш - вляжусь тобі на груди?... Хоч навколо вітрище свище, Став теплом ти в моїй долоньці, Знов виношую в лоні вірші, У тунелі вже бачу сонце!
Недавно написала, ось згадалося після прочитання Твого осінньо-ностальгійного...
Не буває на світі таке, Щоб тікали жінки від кохання, - Хоч воно, як полин той, гірке, Як осіннього вітру зітхання. Ось і ти, вір не вір, не втечеш, Не сховаєшся вся в самотині. - Так було вже з тобою?.. - Авжеж!.. - Так не буде ніколи віднині!
В привиди ,мій брате Хоч -не хоч а ти повір Не один бувалий скаже : -знято з нас немало шкір . Духи ,феї і русалки - До гадалки не ходи- Стромлять нам під нігті шкалки , Та за комір ллють води ...
Цей день мине ,настане новий Сміливий ,радісний і теплий Страху відкине він окови Розбудить сонце ,нині змеркле .
Моторошна картина вимальовується в коментарі, а вірш про інше - буденну дату в календарі...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
Ставлю п'ятірку.
