дівчина грала у переході флейта і подих душі мелодій і кольорово мов серпантином звуки спліталися воєдино листям кружляли й збирали в жмутки стрічки дощо́ві в'язали й смуток де пролітали повз сиві мури де розганяли хмаринки хмурі і відбивались в вікнах прозорих дівчина чула пісні про зорі а коли день опускав завісу знову зникала у тиші лісу... хоч не помітні - вони повсюди вхожі в міста лісовії люди
дівчина грає у переході флейта і подих душі мелодій
Не скажу, що вірш є досконалим, але де грань тої досконалості? Та вірш мені дуже сподобався. Я почула голос флейти і це мені здається найголовніше, а рими і розмір з часом уляжуться, при умові, якщо будуть пошук і праця. Успіху!
Вітаю, Марто, з дебютом на сайті. Так, Катерина має рацію, вірш гарний, але в плані техніки його б доопрацювати. Натхнення Вам, чекатиму нових публікацій.
Дякую щиро за привітання і за увагу. Також бажаю Вам натхнення.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання