Моя палітра прагне колориту На зимовий, пречистий аркуш дня. Я відчуваю гаму нерозкриту,- Я слухаю приховані знання... Зимa не біла...! Ні!- Зима не біла! В її кристалах схована блакить, Що безконечність в колір заловила, На синьо змалювала легку мить. А в мить, немов фотограф гоноровий, Зашклила комппозиції життя: Тут глянь- вишневий захід вечоровий Вином залив простори і поля. А там - ультрамариновий затінок утомлено розлігся від сосни- готичної красуні.А між гілок тонкоголосять зимові пісні. А онде охра сонної хатини і янтаревий промінь із вікна- Так затишно лягає в пелерини, Так тепло над просторами луна. На біле полотно нової днини З цитринки сонця крапнуть звуки струн, З гілок червоні ноти горобини Падуть, мов знаки до прадавніх рун. Краплак терновий і смарагд соснини, градація в глибокий фіолет...! Це все не сни! Я ж кажу- це не сни - Ні!- Це лиш зимових образів сюжет! Вона не біла...! Ні!- зима не біла!- тривога просто душу облягла, Коли з тяжіння земського зомліла, Поблідла й відпочити прилягла.
Симпатичною і напрочуд привабливою виглядає твоя, Роксолано, зима, а тут по калюжах приходиться бродити. Барвистою вдалася пейзажна замальовка, проте не розумію чому ти не дотрималася обраної форми вірша, адже останні стопи різняться від попередніх.
Дякую,Вікторе, що ходили стежками моєї зими! Так, два передостанні стовбчики дещо різняться за ритмікою, а причина така: вірш написаний вже давно, (я тоді собі дозволяла на такі ритмічні модуляції, як і тепер дозволяю на фінішних катренах) Просто захотілося поділитися з "анумівцями" палітрою зими. Думаю, що з часом у мене з"явиться і другий, витриманий у ритміці, варіант- та це вже буде дещо інше. Поки що друкую перший варіант- заради настроєвості. :0)))
Це, Василько, так би мовити, професійник погляд художника на зиму тому і не біла( бо такого кольору у природі не існує, як і чорного) Хотіла завантажити катрину, але у мене чомусь розмір світлини невідповідний.
Доки до кінця дочитала - наче наповнилася по вінця твоїми барвами хмільними, аж дух захопило, і де ти лиш слова такі віднаходиш?... Виправи там буквочку у зимі, бо вийшла "зиНа"...
Він до мене давно вже не приходить, мабуть, я - нечемна дівчинка... Якщо чесно, то Миколайком приходиться "підробляти" самій, у кожного своя місія на цім світі...
Мушу тобі признатися - я вже подарувала цього чудового янгелика приблизно сотні своїх знайомих...він уже літає світом і роздаровує людям частинку твого тепла і світла... Дякую, Янголе!
Ви освідчена і добре начитана людина, у Вас великий словниковий запас і Ви не боїтесь експериментувати із словами, за це браво. А зима і справі не біла - вона різнобарвна, проте інколи у важкі хвилини зима здається сірою, у хвилини радості сріблясто-смарагдово-кольоровою, і лише для тих, хто не вміє відчувати природу вона вічно біла. Така моя думка.
Роксолано, я бачу зиму поо різному-та найчастіше білою. Такою білою, що аж здається цнотливою...........Мабуть я не вмію відчувати природу ..............................................................................от блін
Коли стаєш до мольберту, аби писати білу зиму, та на політрі немає жодних білил- ось у чому весь секрет: світ - це живопис(хоч і часом скидається на графіку, або гризаль)Але причім тут "блін" Ох як я втомилася від цих "блінів" на сайті- ( та і в житті теж ними ряснить чорно-біло)
До всього вище сказаного зможу ,хіба що добавити так : Я не вірш прочитав ,а побачив слайдоскоп кольоровий , Не представлю в уяві, де складається все це та як , Та неважно ,зими кінцевий портрет -пречудовий .
Відкрили ви нам, Роксолано, очі на Зиму. Щоб ми пильніше придивлялись і бачили звично-біле очима художника. Щоправда, у нас цьогоріч ще й снігу не було. Зі святом вас!
Дуже хочу підвищити твій рівень довіри,але не знаю як це робиться.Мені дуже сподобався вірш, а твої фото прекрасні.Ти багатодінта мама? Ніколи б не сказала.Виглядаєш- супер.Мені здається та Роксолана,що стала султановою дружиною була схожа на тебе.Така ж вродлива, розумна, багатогранна і любляча.Справжня патріотка своєї землі. Як гарно,що Україна має таких доньок, жаль тільки,що працюєш ти в Штатах.
Радію, Оксанко, що зимова палітра до тебе промовила! :
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
Так, два передостанні стовбчики дещо різняться за ритмікою, а причина така: вірш написаний вже давно, (я тоді собі дозволяла на такі ритмічні модуляції, як і тепер дозволяю на фінішних катренах) Просто захотілося поділитися з "анумівцями" палітрою зими. Думаю, що з часом у мене з"явиться і другий, витриманий у ритміці, варіант- та це вже буде дещо інше. Поки що друкую перший варіант- заради настроєвості. :0)))
