Пт, 22.11.2024, 03:51
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про природу
 

ВОЛОДАР ЛІСУ



в  потаємних  глибинах  лісу,
між  покручених  
муками  росту
дубових  крон
і  березових  
струменів  чистих,
буків  
струнких  і  плечистих,
оповитий  
серпанком  зеленим
романтично  розвітрених
кленів,
зарошений  густо  
світлячками  і  зорями,
оздоблений  бурштинАми  
медово  прозорими
соснових  пахучих  смол
і  яхонтами  калини  –
стоїть  
предковічно  спадковий  престол,
нетлінний.

діаманти  джерел
і  смарагди  трав,
квіток  лісових  розмаїтих
розсипчасті  самоцвіти…

не  ввіходь
за  туманну  завісу:
я  –
володарка  лісу.

денних  сховок  моїх
сторожі
всюдисущі  
меткі  сороки
сповістять  
умить  
про  чужі
най-
обережніші  кроки  –

денні  мої  
спостерЕжливі  стражі
здалеку  зауважать
наміри  вражі….


йди
стежками  означеними
збирай  
не  для  тебе  призначені
стиглі  пахучі  плоди,
та  за  туманну  завісу  
в  серці  дрімучого  лісу  –
не  ходи:
не  звано  чужинців  сюди…

якщо  ж  
перетнеш  уперто
не  порослу  травою
й  снігами  не  стерту
прадавню  межу  угоди  –
наврочиш  собі
невипрАвної  шкоди,
бійся!
в  моїх  болотах
трапляється  
й  смертю  наглою  вмерти…

не  ступай  
за  туманну  завісу:
я  –  володарка  лісу…
і  прадавні
мої  таємниці
не  збагнеш
крізь  прорізь
рушниці…
не  відчуєш  на  лезі
ножа,
людино  
в  лісі  чужа
і  не  щира:
замість  любові  
в  грудях  –
за  перев*яззю
гостра  сокира…

минулось  без  вороття,
коли  був  ти  –  
моє  дитя:
покинув,  бо  ви-ріс…  
а  вернувся–
понищив  ліс.

пустелі  й  поля,  
поля…
отака  вона  нині,
сину,  
свавільна  моя  дитино,
безліса  твоя  земля…

то  не  входь
за  туманну  завісу:
я  –  Прамати
Прадавнього  Лісу…

лиш  підгледиш
мою  таємницю,
як  щоночі  почне
тобі  сниться
в  злеті  
підстрелена  птиця,

замерзаюча
в  русі  повільнім  
сльоза
недобитої  олениці,

осиротІлої  
ведмедиці
дикий  у  відчаї  рев,

розпачливий  у  падінні
шурхіт
потятих    дерев…

що  не  вЕлено  –
зась!  тобі  знати:  
бо  ввійдуть  
до  твоєї  хати
і  стануть  довкола  ложа
душі  
постріляних  і  потятих…
а  позбутися  їх  
не  зможеш,  
прогнати?  
і  спроби  зайві  облиш…
будуть  
стіною  стояти,
споглядати
пильно  і  мовчки,
як  ти  ночами  НЕ  спиш…

…а  колись  же  
прийдеш  ти  
з  миром,
без  рушниці,  
і  без  сокири  –
оксамитовий  моріжОк,  
рушники  
вишивАних  стежок    
я  простелю  до  ніг  
твоїх
аж  під  самий
рідний  поріг:
--  Сину!
входь  до  Хати,  
люба  дитино!

предковічна  моя  таємниця
враз
без  решти
для  тебе  відчиниться!

миттю!  
оживуть  всі  потоптані  
і  побиті…

у  смарагдовім  верховітті
заспівають  
щасливі  пташки,

олени-ця
лагідним  серцем  
до  тебе
пригорнеться…

безтурботні
смішні  ведмежата
метушливо  
долучаться  Свята…


заряхтять  
діаманти  джерел
і  квіток  самоцвіти  –
Ти!

стане  Сонце  нове,
і    ясно
прихилиться  небо:
за  обітницею  Вітця  –
все!  
усе  для  коханого  Тебе!

зникне  страх  –
люди  і  звірі
заживуть
у  взаємній  довірі!
метелики  і  пташки
годувАтимуться  з  руки…


…і  розтане  
туманна  завіса
перед  ликом  
красивим  і  світлим
спадкоємця  законного  –
молодого  Володаря
Лісу…

Додав: LedyDelfin (02.02.2012) | Автор: © Валентина Савелюк
 
Розміщено на сторінці: Філософам, Вірші про природу, Савелюк Валентина

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2677 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): стежки, ліс, небо, хата, завіса, моріжок

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
avatar
Вас читати одне задоволення!!!!! 5!!!!!!!!!!!
avatar
10 LedyDelfin • 06:48, 03.02.2012 [Лінк на твір]
люба Наталю, дивуюся такому цікавому збігу обставин ;) -- маю на увазі, що і Вас читати -- також самЕ задоволення...
avatar
Наче ціла вічність промайнула у Ваших рядках і між ними...
Схиляю свою голову перед Праматір*ю Прадавнього Лісу!
avatar
9 LedyDelfin • 06:46, 03.02.2012 [Лінк на твір]
дякую, люба пані Валькіріє, за благородство і витонченість серця Вашого... і за кожне Ваше слово, сповнене енергії тепла і сили...
avatar
3 мартин • 18:06, 02.02.2012 [Лінк на твір]
Вічність ,так ! І не одна ,
Тому і Праматір сьогодні сумна ...
Журбою вповита ,сльозами залита -
За дітьми заблудшими несамовито ...
Та геть з лісу смуту - навертаються діти
Про це просурміли карпатські трембіти ,
Молитви із Риму і сонце із Криму
Долають ворожості межу незриму ...

І я схиляю голову у ноги ПРАМАТЕРІ ,хоча мене і випередили ... 55555 hands up yes flowers-1 flowers-3 flowers-1 flowers-3 flowers-1 flowers-3 flowers-1 flowers-3 flowers-1 flowers-3 flowers-1
avatar
8 LedyDelfin • 06:44, 03.02.2012 [Лінк на твір]
любий пане Мартине, дякую Вам і за море квітів, гарних таких, і за співтворчість... не журіться, що Вас "випередили" -- хіба може хтось когось випередити у благородних пориваннях наших... ні, там усі ми -- на одній рисці... respect
avatar
4 werty • 01:01, 03.02.2012 [Лінк на твір]
Дуже цікавий вірш! Входиш у тему, ніби у казку. Тільки, нмд, дещо затягнутий початок. Щасти!
avatar
7 LedyDelfin • 06:40, 03.02.2012 [Лінк на твір]
а мені початок так подобається! гарно ж як у лісі моєму Престольному... дякую Вам за приємний візит.
avatar
5 Did • 04:04, 03.02.2012 [Лінк на твір]
Валентино, де ви так навчилися майстерно римувати? Мене просто дивує та вражає форма ваших поезій надзвичайною різноманітністю строфіки, метрики, ритміки. У вас завжди дуже цікаві й оригінальні строфічні побудови. На цім сайті щось подібне зустрічається часом лише в В.Шляхтича.
Мені подобаються ваші твори, чи я вже говорив про це Вам?.. tongue
up yes
avatar
6 LedyDelfin • 06:36, 03.02.2012 [Лінк на твір]
Любий пане Didичку! насамперед сердечно дякую Вам за увагу до мене і віршів моїх. За тим: скажу, оскільки цікавитеся, що все, що вас "дивує та вражає" -- не плід навчання,тут дещо інший підхід -- я не заважаю образам, ідеям, думкам обирати ту форму і словесну одіж, яку вони самі для себе вважають зручною... не замотую їх тісно в пелюшки, щоб були рівненькими і зо стрункими ніжками, а так-но обгортаю злегенька -- щоб почувалися вільно ;) -- наочний приклад безумовної материнської любові -- які вже вони є, такі й є, такими я їх і люблю... Стосовно "строфіки, метрики, ритміки"... якби я знала чітко, що воно таке, то, мабуть, довелось би мені сповивати їх міцніше, "заганяти" в наперед визначені форми... але я --поборниця свободи... хоча, зізнаюся, все життя мріяла про такого доброзичливого, мудрого і чуйного Учителя, яким, думаю, могли б бути для мене Ви... дякую Вам за кожне Ваше слово, навіть у тому випадку, якщо ви жартуєте трішечки :)


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz