Грайливою краплею дощ виграва
На бруді міського асфальту
Природа чарівна,свіжа,нова
Та подумки тягне на Мальту Туди де немає знайомих облич
Де можна ходить по піску босоніж
Як хочеш –то клич, як не хочеш –не клич
У спину вже глибоко встромлений ніж Байдужості ніж та людської брехні
Думаєш ти від когось кращий?
Ти також як всі на відчаю дні
Та ні, не песимізм це, світ не пропащий А так трохи меланхолії, мело манії
Апатії, чи ще що...
Ми ж не жителі Стародавньої Месопатамії
Хотілось б бути краще дещо Хочеться щиро якось посміхатись,
А не так, на автоматі
Хочеться, щоб було 'коханням займатись'
А не те що роблять на afterparty Та де там мені от такого писати
Та чим я від тебе краща, чим?
Запроторили себе за віртульні грати
Не чуючи один одного поміж тим...
| 
у Вас 
0
