|
Інвалідна совість
В маршрутному таксі оплачуються всі
Місця, крім двох, що пільговими є.
Ось підійшов дідусь, сказати не берусь
Чи документ про інвалідність є.
Та бачить і сліпий, який він вже старий –
Дрижать коліна та ціпок в руці.
І часу він немає, в дорогу поспішає -
Тому, мабуть, сідає у таксі.
З базару йдуть дві дами обтяжені сумами -
Харчів накупували десь з на рік.
Немов це йдуть не люди, а мули чи верблюди.
Не може стільки з’їсти чоловік!
Із своїми сумами в таксі сідають дами.
У кожної посвідчення в руці.
Дідусь й собі сідає, водій його питає
Чи має відповідні папірці.
Старий відповідає – посвідчення немає
Забув-бо вдома в старім піджаку.
- Посвідчення не маєш, чого тоді сідаєш?
Плати, або іди собі. Ку-ку! -
Грошей щоб більше мати? А що, як твоя мати
Десь їде у сусідньому таксі?
Про що так ревно дбаєш? Старих поневіряєш.
Та совість таку мають не усі!
16.07.2012р Пилип Тихий
| 
та
у Вас 
0
